Тести до теми бронхіальна астма

Основні механізми бронхообструкції при БА:

• бронхоспазм;
• набряк слизової бронхів;
• гіперсекреція і закупорка слизом.

Передастматичний стан не є нозологічною формою. Це комплекс ознак, які вказують на реальну загрозу виникнення клінічно виразної БА.

Передастма спостерігається не у всіх хворих і передує нападам ядухи у 20-40 % випадків. Лікування на етапі передастми є найбільш ефективним. Критерії діагностики передастми включають 4 групи симптомів:

1. Ураження органів дихання: гострі, затяжні або хронічні ззахворювання бронхів і легень, що протікають із бронхоспастичним синдромом, але без типових нападів ядухи.

2. Позалегеневі прояви алергії: вазомоторний риніт і риносинусопатія, кропив’янка, набряк Квінке, поліноз тощо.

3. Еозинофілія крові і/або наявність еозинофілів у харкотинні.

4. Спадкова схильність до алергічних захворювань та бронхіальної астми.

Для діагностики передастматичного стану необхідно виявити у хворого хоча б 2 ознаки із 4-х, при цьому наявність першої групи симптомів (ураження органів дихання) є обов’язковою.
Діагностичні критерії БА.

1). Анамнез : нерідко раптовий початок хвороби, далі перебіг з періодичними загостреннями. Наявність алергічної спадковості і алергічної конституції. При зборі анамнезу необхідно звернути увагу на:

а) дію причинно-значущих факторів (гострі чи загострення хронічних захворювань органів дихання, пилок рослин, пилюка, непереносимість деяких продуктів харчування, лікарських препаратів, виробничі іританти, стресові фактори та ін.)

б) ознаки зміненої реактивності бронхів — реакція на вдихання холодного повітря, пилу, диму, пари; реакція на фізичне навантаження (затруднене дихання з’являється під кінець навантаження, а після його припинення не проходить і навіть наростає); реакція на різкі рухи грудної клітини, які викликають гіпервентиляцію (кашель, сміх, плач);

2). Клінічна картина : характерні напади експіраторної задишки та нападів сухого кашлю зі свистячим диханням, які виникають при контакті з алергеном (якщо він відомий), а також при зміні фізичних і хімічних властивостей повітря, при фізичному навантаженні. Напади виникають частіше вночі. Характерна добова та сезонна варіабельність симптомів. Аускультативно в легенях розсіяні сухі свистячі хрипи на видосі.

3). Функція зовнішнього дихання: порушення вентиляції легень за обструктивним типом.

4). Аналіз крові: можлива еозинофілія.

5). Аналіз харкотиння: можуть бути еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена, спіралі Куршмана.
Класифікація БА (згідно МКХ 10 та наказом МОЗ України №128, 2007 рік, з доп.)

І. В межах БА виділяють 4 основні форми залежно від причинного фактору:

— алергічна (атопічна);

• неалергічна (найчастіше —інфекційно-залежна);
• поєднана (змішана);
• неуточнена (допустимо виставляти на первинному етапі діагностики до уточнення ґенезу).

ІІ. За важкістю перебігу:

• інтермітуючий (точніше говорити — легкий інтермітуючий) перебіг – загострення не частіше 2 разів на рік нетривалі (до кількох днів), не порушують фізичну активність і сон, нічні симптоми ≤ двох разів на місяць, напади легкі знімаються дозованими β₂-агоністами , між нападами явища бронхообструкції відсутні, ОФВ₁ > 80%, добові коливання ПОШ 80%, однак добові коливання ПОШ в межах 20-30%;
• персистуючий перебіг середньої важкості – загострення 3-4 рази на рік, порушують фізичну активність і сон, більш тривалі, потребують парентерального введення бронхолітиків, в тому числі глюкокортикоїдів, можливі астматичні стани; спостерігаються щоденні прояви бронхіальної астми, між нападами ознаки бронхообструкції зберігаються, ОФВ₁ в межах 60-80%, добові коливання ПОШ > 30%;
• важкий персистуючий перебіг – загострення часто (більше 4-5 разів на рік), постійно рецидивуючий перебіг, напади ядухи важкі, нерідко астматичні стани, як правило постійна глюкокортикоїдна терапія, виражені щоденні астматичні прояви, ОФВ₁ 30%.

ІІІ. За наявністю контролю за перебігом захворювання:

1) контрольований перебіг (стійка ремісія): денні прояви БА менше двох разів на тиждень, застосування бронхолітиків менше двох разів на тиждень, ФЗД в нормі, загострень немає.

2) частково контрольований перебіг: денні прояви більше двох раз на тиждень з відповідним застосуванням бронхолітиків, нічні симптоми та обмеження активності можливі будь-коли, ОФВ₁

Дихання ослаблене або відсутність дихальних шумів на певній дільниці Сухі хрипи –Стеноз гортані

-Серцева астма (інтерстиціальний набряк)

— Пухлини ендобронхіальні або здавлювання бронхів зовні

-Рефлекторні реакції на ірританти

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ.

Основою ефективного лікування хворих на БА є правильний і точний діагноз, який враховує найбільш суттєві етіологічні фактори та клініко-патогенетичні варіанти захворювання.

Основні моменти в лікуванні БА:

• Базисна терапія, направлена на забезпечення контрол над астмо та якості життя пацієнтів;
• Терапія, направлена на безпосереднє зняття приступу БА;
• Терапія астматичного статусу.

Лікування починається у фазі загострення захворювання і продовжується у фазі ремісії. Хворий на БА повинен постійно бути під контролем лікаря. Основним завданням лікування є досягнення по можливості стійкої і тривалої ремісії, контроль над симпотомами БА, що запезпечує відносно нормальну життєдіяльність хворого. Прийнятий Міжнародний Консенсус з діагностики і лікування БА, в якому сформульоване основне завдання лікування – встановлення і підтримання контролю над симптомами і підвищення “якості життя” пацієнтів. Б

Складність лікування хворих на бронхіальну астму пов’язана з небезпекою виникнення алергічних реакцій на будь-які медикаменти, навіть протиалергічної спрямованості. Тому медикаментозна терапія повинна бути достатньою, але одночасно й мінімальною. Особливу увагу слід звертати на немедикаментозні методи лікування.

Лікування хворого на БА залежить від:

2) Важкості перебігу захворювання

1. Елімінація алергену, якщо це можливо:

— елімінаційна дієта в поєднанні з ентеросорбцією;

— налагодження побуту з виключенням причинного алергену;

— зміна міста проживання тощо.

2.Специфічна імунотерапія (СІТ) з причинно-значущим алергеном (проводиться тільки в фазі ремісії).

ІІ. Патогенетичне лікування:

1. Протизапальна терапія і неспецифічна гіпосенсибілізація:

а) антигістамінні препарати 1-го, 2-го і 3-го поколінь (показані при поєднанні БА з іншими алергічними захворюваннями, застосування їх обмежене);

б) стабілізатори мембран тучних (опасистих) клітин (кромоглікат натрію, задітен, кетотифен);

в) недокроміл натрію (знижує гіперреактивність бронхів).

г) модифікатори лейкотрієнів (зафірлукаст, монтелукаст);

д) глюкокортикостероїди (при важкому перебігу захворювання,

парентерально в період загострення з подальшим переходом на

інгаляційні форми, підбір підтримуючої дози при необхідності).

є) анти ІgE препарати (омалізумаб-ксолар).

— селективні ₂ — агоністи короткочасної дії (сальбутамол, беротек);

— селективні ₂ — агоністи пролонгованої дії (сальметерол, формотерол);

б) метилксантини (інгібітори фосфодиестерази):

— короткочасної дії (еуфілін, теофілін) використовують для зняття нападів ядухи та симптомів дихального дискомфорту;

— пролонговані теофіліни ( теопек, теотард) – використовують для тривалої базисної терапії з метою попередження нападів ядухи;

в) інгаляційні дозовані холінолітики (іпратропіум та тіотропіум -іправент, спірива);

г) комбіновані інгаляційні дозовані бронхолітики (беродуал –комбінація беротека з іпратропіуму бромідом).

3. Покращення дренажу бронхів:

а) відхаркуючі препарати і муколітики (не бажано застосовувати відвари

трав і медикаментами на трав’яній основі, які збільшують бронхоррею);

б) інгаляції (лужні, з мінеральними водами тощо);

в) масаж і вібромасаж грудної клітини;

г) фізіотерапевтичні процедури (аероіонтерапія, електрофорез,

лазеротерапія, електростимуляція діафрагми тощо);

д) штучні аерозолі кам’яної солі (галоаерозольтерапія);

4. Імуносорбція, плазмаферез, гемосорбція (при важкому автоімунному варіанті перебігу захворювання).

5. Імуномодулююча терапія (за показами, після імунологічного обстеження, використовується відносно рідко).

6. Розвантажувально-дієтична терапія (РДТ) — при поєднанні БА з харчовою алергією, хронічними захворюваннями органів травлення, гіпертонічною хворобою, ІХС тощо).

7. Інші методи немедикаментозного підвищення неспецифічної резистентності організму:

б) штучні аерозолі кам’яної солі (галоаерозольтерапія);

в) санаторно-курортне лікування.
Принципи лікування хворих на неалергічну БА.

1. Ліквідація гострого чи загострення хронічного запального процесу в

бронхопульмональній системі, в ЛОР-органах, порожнині рота, ШКТ тощо:

а) антибіотики (з урахуванням чутливості флори і індивідуальної непереносимості);

б) антивірусні препарати (за показами);

в) бронхологічні санації (при наявності гнійного мокротиння);

г) фітонциди (хлорофілліпт, інші фітопрепарати — у період

реконвалесценції, найчастіше інгаляційно).

2. Корекція гормонального дисбалансу у жінок (за показами).

3. Психотерапія, голкорефлексотерапія, седативні препарати (за пока-

ІІ. Патогенетичне лікування

1. Протизапальна терапія (з урахуванням важкості перебігу БА):

в) модифікатори лейкотрієнів (монтелукаст, зафірлукаст);

г) стабілізатори мембран опасистих клітин (при БА фізичного

д) глюкокортикоїди (переважно топічні, при загостренні — системні).

2. Бронхолітична терапія (як при лікуванні алергічної БА).

3. Поліпшення дренажу бронхів:

а) відхаркуючі препарати (рекомендують періодичний прийом відварів відхаркуючих трав з профілактичною метою у фазі неповної ремісії і ремісії);

б) муколітики (рекомендують амброксол, карбоцистеїн, у меншій мірі — ацетилцистеїн, бромгексин).

в) інгаляції лужні та з мінеральними водами;

г) постуральний дренаж (при великій кількості мокротиння);

д) масаж і вібромасаж грудної клітини;

4. Імуномодулююча терапія (за показами, після імунологічного

обстеження), ефективне використання бактеріальних лізатів

(бронхомунал, бронховаксом, рибомуніл, ІРС-19).

5. Підвищення неспецифічної резистентності організму (як при лікуванні алергічної БА).
БАЗИСНА ТЕРАПІЯ БА.

Головним в базисному лікуванні БА є, перш за все, певний об’єм протизапальної терапії і відповідна бронхолітична терапія залежно від важкості перебігу захворювання.

1-й крок. Інтермітуюча БА. Лікування проводиться за потребою при погіршенні стану.

Протизапальна терапія (при загостренні):

• антигістамінні препарати 2-3 покоління;
• кромони.

Бронхолітики:

• β₂-агоністи, холінолітики та теофіліни короткої дії при необхідності;

2-й крок. Легка персистуюча БА.

Базисна протизапальна терапія в низьких дозах постійно поєднується з бронхолітиками за потребою.

Протизапальна терапія (постійно):

• кромони;
• недокроміл натрію;
• модифікатори лейкотриєнів;
• топічні глюкокортикоїди в низьких дозах (100-500мкг/добу).

Бронхолітики:

• β₂-агоністи, інгаляційні холінолітики та теофіліни короткої дії при необхідності.

3-й крок. Персистуюча БА середньоважкого перебігу.

Протизапальна терапія постійно, можливе поєднання з бронхолітиками:

• топічні глюкокортикоїди у середніх і високих дозах (>400-500мкг/добу);
• поєднання топічних глюкокортикоїдів з β₂-агоністами пролонгованої дії (серетид, асмонекс);
• поєднання топічних глюкокортикоїдів у низьких дозах з модифікаторами лейкотрієнів та β₂-агоністами пролонгованої дії.

Додатково бронхолітики короткої дії при необхідності.

4-й крок. Важка персистуюча бронхіальна астма.

Базисна протизапальна і бронхолітична терапія постійно (поєднання двох і більше препаратів):

• поєднання топічних глюкокортикоїдів у середніх і високих дозах з пролонгованими β₂-агоністами;
• поєднання топічних глюкокортикоїдів і пролонгованих β₂-агоністів з модифікаторами лейкотрієнів і/або пролонгованими теофілінами.

При необхідності додатково глюкокортикоїди per os. При неефективності – спаринг-терапія (поєднання глюкокортикоїдів і імунодепресантів — метотриксад, циклоспорин А).
ЗНЯТТЯ НАПАДУ БА.

Об’єм терапії при нападі БА залежить перш за все від важкості нападу з урахуванням звичної для пацієнта бронхолітичної терапії.

1. Тактика лікування при легкому нападіБА.

1) Забезпечити доступ свіжого повітря, заспокоїти хворого. Можуть проводитися певні види дихальних вправ.

2) Дозовані ₂-агоністи (сальбутамол, беротек) – 1-2 вдохи.

2. Тактика лікування при нападі БА середньої важкості.

2) Дозовані _2-агоністи ( 2 вдохи ).

3) При відсутності ефекту, або відразу (залежно від базисної терапії) вводять в/в еуфілін 2,4% – 5,0-10,0мл.

3. Тактика лікування при важкому нападі БА.

1) Забезпечити доступ свіжого повітря. Оксигенотерапія.

2) Еуфілін 2,4% – 10 мл в/в на фіз. розчині.

3) При відсутності ефекту – глюкокортикоїди в/в струйно (преднізолон 30-60мг, дексаметазон 4-8 мг на фізрозчині). У хворих з гормонозалежною БА доза глюкокортикоїдів може бути збільшена. При недостатньому ефекту, введення еуфіліну і преднізолону можна повторити. Сумарна доза еуфіліну не більше 15 мл 2,4% розчину.

4) При відсутності ефекту слід вважати, що розвивається астматичний ситатус і проводити відповідне лікування.
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ АСТМАТИЧНОГО СТАТУСУ (АС).

Лікування залежить від стадії АС. Вже при першій стадії АС призначають:

1) Глюкокортикоїди кожні 3-4 години (преднізолон 60-90 мг, дексаметазон 8 мг) до покращення стану. При другій стадії глюкокортикоїди вводяться кожні 1,5 години або без перерви.

2) Оксигенотерапія, бажано зволоженим киснем, краще киснево-повітряною або киснево-гелівою сумішшю.

3) Еуфілін 2,4% спочатку в/в струминно, далі в/в крапельно рівномірно протягом доби (до 60-80мл за добу).

4) Враховуючи, що в більшості випадків астматичний статус розвивається на фоні передозування симпатоміметиків рекомендується повна відміна будь-яких симпатоміметиків. При астматичному статусі, який виник різко як алергічна реакція при контакті з алергеном, можливе використання симпатоміметиків в/м або в/в (алупент, бриканіл) з урахуванням стану серцево-судинної системи.

5) Натрію гідрокарбонат 4% — 200,0 в/в крапельно (з метою ліквідації ацидозу і відновлення чутливості рецепторів). Необхідний контроль кислотно-лужного балансу крові ( утримувати РН крові на рівні 7,25).

– лазолван в/в/ або в/м (по 2-3 амп. 2-3 рази в день);

– натрію йодид 10% – 10,0 в/в крапельно до 30 мл на добу ,

• калію йодид 3% per os – 1 ст. ложка кожні 2 години (при відсутності протипоказань).
• паро-кисневі інгаляції;
• вібраційний масаж грудної клітини.

7) Введення препаратів, що покращують реологічні властивості крові (при статусі спостерігається гемоконцентрація) :

— гепарин 5000 од. в/в крапельно на фізрозчині ( до 20000 од на добу).

8) Рекомендується гідратація (наводнення) організму з метою зменшення гемоконцентрації і покращення відхаркування. За першу добу рекомендують вводити до 3-3,5 літра рідини в/в крапельно без дачі діуретиків під контролем стану серцево-судинної системи і діурезу. Необхідний діурез 80мл сечі за годину без дачі діуретиків. За другу добу вводять до 2-2,5 літра рідини без дачі діуретиків (“розмочити хворого”).

9) Антибактеріальна терапія назначається тільки у випадку, коли доведена бактеріальна природа загострення (пневмонія). Бажано назначати непеніцилінові антибактеріальні засоби (фторхінолони).

Критерії покращення – відходження харкотиння, відновлення вентиляції (дихання) в “німих зонах”. При відсутності ефекту і наростання явищ гіперкапнічної коми – штучна вентиляція легень, інтубація і посегментарний лаваж бронхів (промивання бронхів через бронхоскоп 1,4% розчином соди з відсмоктуванням вмісту бронхів).

При ІІ стадії асматичного статусу консервативна терапія може тривати 2-2,5 години, при відсутності ефекту – ШВЛ і посегментарний лаваж бронхів.

При ІІІ стадії асматичного статусу ШВЛ і лаваж бронхів проводять відразу, а потім приєднують консервативну терапію.

Тести до теми: Бронхіальна астма.
1. У пульмонологічне відділення госпіталізований хворий В., 48 р. з діагнозом:

бронхіальна астма, загострення. У пацієнта спостерігаються щоденні симптоми

астми, нічні симптоми частіше 1 разу на тиждень, фізична активність обмежена,

якість життя погіршена. Щоденно користується β2-агоністами; 60%

источник

Бронхіальна астма — це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке проявляється нападами задишки з кашлем, що часто закінчуються нападами задухи.

За статистикою ВООЗ кількість пацієнтів з бронхіальною астмою становить від 4 до 10% населення Землі.

Причини виникнення бронхіальної астми

• чинники з групи професійних шкідливостей;

• хронічний бронхіт та інфекції;

• якість вдихуваного повітря та екологічна обстановка;

• деякі лікарські препарати.

Хронічне запалення, яке спостерігається у хворих на бронхіальну астму, робить дихальні шляхи чутливими до алергенів, хімічних подразників, тютюнового диму і т.д. При їх дії виникають набряк та спазм бронхів. У цей момент бронхіальний слиз виробляється у великій кількості, що ускладнює нормальне проходження повітря по дихальних шляхах під час дихання.

Класифікація бронхіальної астми

• персистуюча легкого ступеня тяжкості;

• персистуюча середнього ступеня тяжкості;

• персистуюча тяжкого ступеня тяжкості.

Особливі форми бронхіальної астми

1. Атопічна бронхіальна астма (розвивається на тлі спадкового чинника).

2. Аспіринова бронхіальна астма (входить в аспіринову тріаду; пов’язана з особливою непереносимістю аспірину і багатьох інших протизапальних препаратів).

3. Рефлюкс-індукована бронхіальна астма (розвивається на тлі гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР), або потрапляння в дихальні шляхи (просвіт бронхіального дерева) вмісту шлунка).

4. Бронхіальна астма фізичного зусилля (хвороба розвивається на тлі фізичної активності, в основному після 5-10 хвилин руху/роботи; особливо напади активізуються після роботи на холодному повітрі; супроводжується переважно кашлем, який самостійно проходить через 30-45 хвилин).

5. Професійна астма (через роботу в забруднених місцях, або ж при роботі з речовинами, що мають сильний хімічний запах/випаровування).

6. Кашльова форма астми (характеризується особливим клінічним перебігом — присутній тільки кашель, інші симптоми відсутні, або ж присутні мінімально).

Клінічний перебіг бронхіальної астми

Перші симптоми бронхіальної астми:

• задишка, особливо після фізичного навантаження;

• почуття закладеності в грудях, задуха;

• кашель, спочатку сухий, далі з прозорою мокротою;

• прискорене поверхневе дихання з почуттям складності видиху;

• хрипіння при диханні, зі свистом;

• ортопное (вимушене положення, коли хворий, сидячи на ліжку або на стільці, міцно за нього тримається, ноги спущені на підлогу, таким чином йому простіше зробити повний видих).

Додаткові симптоми бронхіальної астми:

• загальна слабкість, нездужання;

• порушення ритму роботи серця (тахікардія) — пульс під час хвороби знаходиться в межах до 90 уд./хв., а під час нападу збільшується до 130 уд./хв.;

• хрипіння при диханні, зі свистом;

• почуття закладеності в грудях, задуха;

• головний біль, запаморочення;

• біль в нижній частині грудної клітини (при тривалих нападах).

Симптоми при тяжкому перебігу захворювання:

• акроціаноз та дифузна синюшність шкіри;

• ознаки емфіземи легенів — збільшення грудної клітки, ослаблення дихання;

• патологічні зміни в структурі нігтьової пластини — нігті тріскаються;

• розвиток другорядних захворювань — дерматити, екзема, псоріаз, нежить (риніт).

Діагностика бронхіальної астми

• спірометрія (дослідження функції зовнішнього дихання) — ОФВ1 (об’єм форсованого видиху за 1 секунду), ПШВ (пікова швидкість видиху), ФЖЄЛ (форсована життєва ємність легенів);

• дихальні проби з бронходилятаторами;

• дослідження на наявність в мокроті (бронхіальному секреті) і крові еозинофілів, кристалів Шарко-Лейдена та спіралі Куршмана;

• встановлення алергологічного статусу (шкірні, кон’юнктивальні, інгаляційні та назальні проби, визначення загального та специфічного IgE, радіоалергосорбентний тест);

• рентгенографія грудної клітки;

• добова pH-метрія при підозрі на рефлюксну природу бронхіальної астми;

Диференціальна діагностика бронхіальної астми проводиться з:

• ХОЗЛ (хронічними обструктивними захворюваннями легень);

• синдромальним бронхоспастичним синдромом при ДХСТ (дифузні хвороби сполучної тканини), васкулітах;

• трахеобронхиальною дискінезією (клапанна обструкція бронхів);

• ТЕЛА (тромбоемболія легеневої артерії) дрібних гілок;

• інтерстиціальним фіброзом легенів;

• іншими захворюваннями, зумовленими внутрішньоструктурною патологією (круп, дифтерія); обструкцією верхніх дихальних шляхів (чужорідне тіло, ларингоспазм, стеноз бронха, параліч голосових зв’язок) і нижніх дихальних шляхів (аспірація, істеричний напад); зовнішнім здавленням (пухлина середостіння, заглотковий абсцес); внутрібронхіальною аспірацією (чужорідні тіла), дегенеративними захворюваннями (саркоїдоз внаслідок утворення ендобронхіальних гранулем, пухлина).

Лікування бронхіальної астми

Медикаментозне лікування

Базисна терапія бронхіальної астми впливає на механізм захворювання, вона дозволяє його контролювати. До препаратів базисної терапії відносять: глюкокортикоїди (в т.ч. інгаляційні), кромони, антагоністи лейкотрієнових рецепторів та моноклональні антитіла.

Симптоматична терапія дозволяє впливати на гладку мускулатуру бронхіального дерева, а також знімати напади астми. До препаратів симптоматичної терапії відносять бронходилятатори: β2-адреноміметики та ксантіни.

Необхідні дозування та послідовність прийому ліків визначаються виключно лікарем. Самостійна корекція доз неприпустима. Хворі на бронхіальну астму зобов’язані при собі мати препарат швидкого реагування.

Кожен пацієнт повинен пам’ятати, що використання швидкодіючих інгаляторів більше 4-х разів на добу — неприпустимо. Зворотнє може викликати важкий напад задухи — астматичний статус.

Якщо хворий помітив зниження ефекту від призначених лікарем препаратів, необхідно терміново навідатися до лікарні.

Немедикаментозне лікування

1. Фізіотерапія (електрофорез, індуктотермія, вплив ультразвуком, ампліпульс, ультрафіолетове опромінення).

2. Гіпербарична оксигенація, лазерне або ультрафіолетове опромінення крові.

3. Еферентні методи (гемосорбція, плазмаферез, плазмацитоферез, засновані на пропусканні крові через спеціальні пристосування з метою зміни її якісного складу).

Ефект спелеотерапії пов’язаний з особливою взаємодією частинок солі (сухого аерозолю хлориду натрію) з поверхнею дихальних шляхів. При цьому зменшуються або зникають напади задухи, нормалізуються показники імунітету, полегшується відходження мокроти.

Згідно зі статистикою спелеотерапія дозволяє поліпшити стан: при бронхіальній астмі легкого перебігу — в 99%, при бронхіальній астмі середньої тяжкості — в 82%, при тяжкому перебігу — в 42,8% випадкiв. У переважної більшості, що пройшли спелеотерапію, стійкий позитивний ефект зберігається від 1 року і більше.

Позитивну дію затримок дихання на перебіг цілого ряду захворювань було помічено ще в давнину. Для хворих на бронхіальну астму розроблено велику кількість гіповентиляційних вправ, за допомогою яких можна ліквідувати легкі та середні за важкістю напади утрудненого дихання або нав’язливого сухого кашлю.

Для лікування бронхіальної астми широко застосовується цілий ряд лікарських рослин: чебрець, соснові бруньки, мати-й-мачуха звичайна, оман високий, дягель лікарський, материнка звичайна, першоцвіт лікарський, подорожник великий.

Правильне харчування відноситься до одного з базових елементів в боротьбі з бронхіальною астмою.

Профілактика виникнення бронхіальної астми

1. Своєчасне лікування всіх захворювань хронічного характеру верхніх та нижніх дихальних шляхів.

3. Дотримання певної дієти.

5. Уникнення контакту з подразниками (накурені, погано провітрені, запилені місця).

6. Постійний контроль за станом організму при наявності профшкідливості.

Прогноз при бронхіальнiй астмi

В цілому захворювання є хронічним та повільно прогресуючим, адекватне лікування може повністю усувати симптоми, але не впливає на причину їх виникнення. Прогноз для життя та працездатності при своєчасній діагностиці та адекватній терапії умовно сприятливий. Періоди ремісії можуть тривати протягом декількох років.

источник

БРОНХІАЛЬНА АСТМА

ТЕСТИ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ

A хроничний алергичений запальний процес у бронхах

B гострий інфекційний процес в бронхах

C інфекційний специфічний процес

E порушення роботи реснитчатого єпителія

2 0бструктивний синдром при бронхіальній астмі зумовлений порушенням бронхіальної прохідності по типу:

D не має вірної відповіді

3 При дихальній недостатності ІІ ст. Частота дихальних рухів збільшується на:

4 Задишка при бронхіальній астмі:

5 Основними чинниками, впливаючими на розвиток бронхіальної ядухи є:

6 Приступ бронхіальної астмі характеризується всім. Окрім:

B сухий нав’язливий кашель;

7 Захворюваність на бронхіальну астму характерна для дітей в віці:

8 Які клітки відповідальні за реалізацію імунного запалення:

A тканьові базофіли (гладкі клітки);

9 Який імуноглобулін грає провідну роль в розвитку алергічної реакції:

10 Що містить у собі поняття “алергічний салют”, окрім:

11 Алерготестування проводиться не раніше ніж:

A через тиждень після загострення;

B через 3 місяця після загострення;

C через I місяць після загострення.

12 Який засіб обстеження ми повинні використати у першу чергу для діагностики ступеня бронхоспазму:

C функціональне дослідження дихання;

13 Який засіб діагностики оберіть для уточнення причинно значущого алергену?

B загальній імуноглобулін Е

14 Визначить, що потрібно використовувати для профілактики місцевих ускладнень кортікостероїдної терапії

15 Визначить, що потрібно для організації моніторингу симптомів бронхіальної астми і контролю за ефективністю терапії, що проводиться, вдома необхідний:

16 Назвіть найзначущіший харчовий алерген у дітей 1 року життя

23 Запалення при БА розвивається :

A.По Ig E — залежному механізму шляхом продукції специфічних антитіл

B.З утворенням імунних комплексів

E.За цитотоксичеському типом

25 Складові бронхіальної обструкції — це:

A.Спазм, набряк, гіперсекреція слизу в бронхах

B.Спазм гладком’язової мускулатури бронхів

D.Збільшення внутрішньогрудних лімфовузлів

E.Порушення мукоциліарного кліренсу

A.Факторы, сприяючі загостренню астми

B.Чинники, що привертають до розвитку БА

27 Середньоважкий напад задухи — це:

A.Нападоподібний кашель, ПСВ 80% від норми

B.Обмеження фізичної активності, розмовній мові, задишка більше 30-50% від норми, виражена участь допоміжної мускулатури, свистяче дихання, ПСВ 50-70% від норми

D.Экспираторна задишка, ПСВ 70% від норми, порушення розмовної мови

28 Астматичний статус визначається як:

A.Клонико-тонічні судоми з порушенням функції дихання

B.Резкое зниження фізичної активності, відсутність розмовної мови, сплутана свідомості, брадіпное, «німа легеня», що не купірується більше 6 годин

C.Експіраторна задуха, порушення раговорной мови, ПСВ 70% від норми

E.Експіраторна задишка, утруднення мови, ПСВ 60% від норми з позитивною динамікою через 1 годину від початку терапії

29 Пікфлоуметрія — це вимірювання:

B.Пиковой швидкості видиху

C.Життєвій місткості легенів

E.Параметрів петли «потік-об’єм»

30 Бронхолітичний тест визначається як позитивний (бронхіальна обструкція обратіма) при:

A.Підвищенні ПСВ на 15 % і більш

B.Відсутність підвищення ПСВ

C.Зниження ПСВ на 15 % і більш

31 Алерготестування шляхом постановки шкірних проб потрібно проводити:

C.На тлі терапії антигістамінними препаратами

D.При негативній в/к пробі з гістаміном

E.При позитивній в/к пробі з тест-контольній рідиной

ПІДСУМКОВІ ТЕСТИ бронхиальная астма

1 У дитини 12 років протягом року стали з’являтися напади задишки і кашлю. Підозрюють бронхіальну астму. Які методи дослідження допоможуть в діагностиці, окрім:

A. аналіз периферичної крові;

D. рентгенографія органів грудної клітки;

2 Хворий Д., 13 років, страждає на екзогенну бронхіальну астму легкого ступеня та харчову алергію . При диспансерному спостереженні треба рекомендувати:

A. Заборонити заняття в спортивних секціях

B. Рекомендувати зміну місця проживання

C. Заборонити вживання алергізуючих продукти харчування

D. Заборонити саноторне лікування

E. Заборонити поїздки до моря

3 Хлопчик 9 років скаржиться на періодично виникаючі приступи утрудненого свистячого дихання, сухого кашлю при контакті з кішкою. Такий стан має розвиток 2-3 рази на рік, триває від декількох хвилин до 1,5-2 годин. Приступ проходить самостійно. Який ступінь тяжкості бронхіальної астми у дитини.

4 У дівчинки 11 років періодично [весна, осінь] виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина здута і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД – 32 в 1хв, утруднений подовгий видих. Чути сухі хрипи. Імовірний діагноз?

C. Гостре респіраторне захворювання

5 У дитини 7 років легенева патологія у вигляді рецидивуючого обструктивного бронхіту, спостерігається з 2-х річного віку поряд з харчовою алергією. В 7 років вперше розвинувся приступ ядухи, на рентгенограмі емфізема. Яка патологія найбільш імовірна?

E. Первинна легенева гіпертензія

6 Хворий 10 років скаржиться на приступоподібний сухий кашель, більше вночі. Температура тіла не підвищувалась.У матері дитини – сінна лихоманка Об’єктивно: експіраторна задишка з участю допоміжної мускулатури, вимушене положення в ліжку. Перкуторно– коробковий звук, аускультативно – жорстке дихання, сухі свистячі та жужелі хрипи. В гемограмі: лейкоцитоз, анеозінофілія. Яке захворювання можна призначити дитині?

E. Гострий (простий) бронхіт

7 Дитині 6 років: На протязі 2 років спостерігається періодично експіраторна задишка, дистанційні хрипи без ліхоманки, ПШВ 70 % від норми, хлориди поту 15 мМ/л. Найбільш імовірно це:

8 У приймальне відділення поступила дитина 12 років зі скаргами на млявість, зниження маси тіла, приступоподібний малопродуктивний кашель, задишку при фізичному навантаженні. З історії хвороби відомо, що хлопчик впродовж 2 місяців перебував на канікулах у сільській місцевості, допомагав у збиранні сіна. Грудна клітина має діжкоподібну форму. Аускультативно — свистячі дифузні хрипи, коробковий звук при перкусії. ЧД – 36 за хвилину, ЧСС – 90 ударів за хвилину.Який Ваш діагноз?

A. Екзогенний алергічний альвеоліт

9 Дитина 3 років хворіє на бронхіальну астму. Яке обстеження необхідно провести для встановлення етіологічного чинника хвороби?

B. Рівень циркулюючих імунних комплексів

E. Обстеження на гельмінти

10 Дитині 12 років. Після повторного введення ампіциліну внутрішньовенно виникла задишка, тахіпное, різка блідість, акроціаноз, психомоторне збудження. АТ 80/50 мм.рт.ст., ЧСС 120 на хвилину. Найбільш ймовірно це:

A. Гострий напад бронхіальної астми

D. Інфекційно-токсичний шок

11 У хлопчика 12 років періодично (весна, осінь) виникають напади задухи, кашель, спочатку сухий, а пізніше вологий. Об’єктивно: обличчя бліде, трохи набрякле, грудна клітина піднята і розширена у передньо-задньому розмірі, ЧД-32в 1хв, дистантні сухі свистячі хрипи. В крові: НЬ-120г/л, Лей-8х10 9 /л, еоз-7%, п-1%, сегм-53%, лімф-36%, мон-3%, ШОЕ- 7мм/год. Проаналізуйте, яка найбільш вірогідна патологія зумовлює таку картину?

12 У 5-річної дитини мають місце рецидивуючий обструктивний бронхіт з загостреннями до 8-10 разів на рік. Дитина була на ранньому штучному вигодовуванні, мали місце періодичні прояви атопічного дерматиту, алергічна реакція на пеніцилін. Кашель сухий, експіраторна задишка, ЧД 32 за одну хвилину. При аускультації дихання жорстке, сухі свистячі хрипи з обох сторін. Тони серця помірно приглушені, ритмічні, Ps 110 уд/хв. В інших системах відхилень не виявлено.У фізичному розвитку дитина не відстає. Рівень IgE сироватки крові підвищений. проаналізувать клініку та вкажить діагноз ?

B. Рецидивуючий обструктивний бронхіт

13 У приймальне відділення дитячої лікарні поступила дитина 6 років із скаргами на утруднене дихання. Вимушене положення тіла з фіксацією плечового поясу, ціаноз носо-губного трикутника, видох подовжений, дистанційні свистячі хрипи, короб очний звук при перкусії, дифузні свистячі хрипи над легенями. Цей стан виникає втретє Обгрунтуйте діагноз?

A. Стороннє тіло дихальних шляхів.

B. Приступ бронхіальної астми

C. Загострення рецидивного обструктивного бронхіту

D. Екзогенний алергічний альвеолі

14 Дівчинка 3-х років доставлена до стаціонару батьками. Дитина бліда, неспокійна, капризна, t-36,9° С. Задишка змішаного типу, ЧД-32, сухий кашель. Голос не змінений. Слизова оболонка навкруги зіва рожева. При аускультації в легенях дихання жорстке. Стан дитини погіршився раптово за 2 години до госпіталізації, коли дівчинка гралася без нагляду батьків. Що є першочерговим заходом в такій ситуації?

B. Рентген органів грудної клітини

15 У дитини 6 років у відсутності етіологічних чинників виявлено прогресуюче захворювання, яке супроводжується наростаючою задишкою, розвитком легеневого серця, вентиляційною недостатністю за рестриктивним типом, постійними, в невеликій кількості, дрібнопухирчастими вологими хрипами та крепітацією. При рентгенологічному дослідженні: дифузне зниження прозорості легень, високе стояння діафрагми, картина сотової легені Антибактеріальна терапія ефекту не дає..Ваш діагноз?

C. Хронічний деформуючий бронхіт

E. Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт

16 У дитини 2 місяців з періоду новонародженості відмічається стридорозне дихання, повторні стенози гортані та бронхіти. При бронхоскопії: зміна контурів трахеобронхіального дерева, їх податливість при проходженні бронхоскопу, недостатнє контурування трахеобронхіальних хрящових кілець. Ваш діагноз?

C. Вроджена дольова емфізема

17 Хлопчик 6-років прокинувся раптом вночі від задишки, кашлю, зайняв вимушене положення сидячи, нахилившись уперед. Об-но: гіпертермія, утруднений вдих, в ротовій порожнині вишнево-червона інфільтрація кореня язика. З боку легень змін при аускультації не виявлено. Який діагноз можна запідозрити в даному випадку?

18 Хлопчик 10 років надійшов у відділення реанімації та інтенсивної терапії у коматозному стані. Дихання спонтанне, поверхневе, з участю допоміжної мускулатури в акті дихання. Частота дихання – 32 за хвилину. Виражений періоральний ціаноз. Які показники є визначними при проведенні штучної вентиляції легень у хворого в непритомному стані?

A. Газовий аналіз артеріальної крові.

C. Розрахунок піддатливості.

D. Спірометричні вимірювання дихального об’єма

19 У хворого Д., 11 років страждаючого з перших років життя атопічним дерматитом, діагностована бронхіальна астма, атопічна форма, середньо тяжкий перебіг. Напади задухи щонеділі, нічні 1-2 рази на місяць. Яка з перерахованих патофізіологічних ознак виконує провідну роль в розвитку обструкції дихальних шляхів у даної дитини.

A. Хронічне алергічне запалення в бронхах

C. Набряк слизистої бронхів

D. Гіперреактивність бронхів

E. Гіперсекреція залізистого апарату бронхів

20 Хвора 9 років Хворіє протягом 3 років, Скаржиться на нежить, сухий кашель, зуд носа, головній біль на протязі серпня та вересня. В останній рік з’явилися напади задухи короткочасні, 1-2 рази за добу, не може біжать. Об’єктивно: дитина неспокійна, шкіра бліда, ціаноз носо-губного трикутника, задишка експіраторного типу, ЧД 38 за хвилину. Над легенями перкутований звук з коробковим відтінком, аускультативно дихання послаблене, сухі свистячі хрипи з обох боків. Об’єм форсованого видиху (ОФВ) 50 % від належного, Ig E 500ме/л. Обгрунтуйте, к якому класу алергенів сенсібілізована дивчинка?

21 У однорічної дитини, ОРВІ, що переніс, на 2 день захворювання в нічний час раптово з’явилося галасливе дихання з утрудненим вдихом, втягуванням межребір’я, гавкаючий кашель. Який найбільш вірогідний діагноз?

A Стенозирующий ларінготрахеобронхіт

22 У дитини 1,5 років на фоні ОРВІ вперше з’явилася задишка з подовженим свистячим видихом. Блідий, задишка експіраторного характеру. Над легенями звук з відтінком коробочки. При аускультації — подовжений видих, сухі свистячі хрипи на видиху. Рентгенологічно ознаки бронхіальної обструкції Ваш предварительній діагноз?

23 Дівчинка 14 років протягом 5 останніх років страждає бронхіальною астмою із загостреннями, які виникають зазвичай в період цвітіння амброзії і тополі. ОРВІ хворіє не більше 2 раз на рік. Який з перерахованих патогенетичних механізмів розвитку є таким, що веде при даному захворюванні у дитини?

24 У хлопчика 13 років, страждаючого з перших років життя атопічним дерматитом, діагностована бронхіальна астма, атопічна форма, середнєтяжка течія. Напади задухи щонеділі, нічні 1-2 рази на місяць. Яка з перерахованих патофізіологічних ознак грає провідну роль в розвитку обструкції дихальних шляхів у даної дитини.

A Хронічне алергічне запалення в бронхах

C Набряк слизистою бронхів

D Гіперреактивність бронхів

E Гіперсекреція залізистого апарату бронхів

25 . Якщо різко понижена фізична активність, утруднена розмовна мова, «дихальна паніка», різко виражена експіраторна задишка за участю допоміжної мускулатури, різко виражене свистяче дихання, ПСВ менше 50% від норми, Ра Со₂ > 40 мм рт. ст., то це:

B Гострий стенозуючий ларингіт

26 У дитини рецидивують напади задухи в літньому — осінній період. Протягом решти часу стабільний. Відмічено утруднення дихання після вживання меду. Вірогідний причинний алерген:

27 У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази в тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?

28 При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Оборотність бронхіальної обструкції:

E Результат недостовірний

29 У дитини 1 року при призначенні інгаляційних кортикостероїдів Ви рекомендуєте обов’язково використовувати:

30 У дитини 5 років з важким нападом БА для інгаляційного введення препаратів з бронхолітичним ефектом Ви використовуєте:

C Кишеньковий інгалятор типу pMDI

31 У дитини 10 років, що проживає в сиром, прохолодному приміщенні, напади БА виникають цілорічно, при вживанні кисломолочних продуктів, дріжджового тесту. Найбільш вірогідним причинним алергеном можуть бути:

Матеріали контролю для заключного етапу:

Відповідь: Студентам надається таблиця для незаповненння відповідей.

VII. 4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів:

для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.

Бронхіальна астма у дітей (лікування)

Тести для визначення вихідного рівня знань:

1 Флютиказона пропіонат – це:

A Інгаляційний глюкокортикостероїд

B Прологнгований В2-агоніст

D Антибактеріальні препарати

E Антилейкотриєнові препарати

2 .Для купірування приступу БА необхідно використовувати:

A Інгаляційний кортикостероїд «Фліксотид»

B В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол»

C Пролонгований теофіллін «Теопек»

E Пролонгований В-агоніст «Серевент»

3 Для профілактики місцевих ускладнень кортикостероїдної терапії необхідно використовувати:

4 «Серевент» (сальметерол) – це:

A Інгаляційний кортикостероїд

C В2 –агоніст пролонгованої дії

E антибактеріальний препарат

5 До інгаляційних стероїдів відносяться всі, окрім:

6 Базисна терапія обирається з урахуванням:

A Ступеня тяжкості перебігу

B Тяжкості приступного періоду

C Епізодичності нічних симптомів

E ПШВ в періоді загострення

7 Оцінити ефективність кромогліката натрію можна через:

A Посилення бронхоспазми при передозуванні В2-агоністів короткої дії

B Покращення бронхіальної прохідності при лікуванні муколітичиими препаратами

C Зниження показників ПШВ вранці

D Погіршення показників бронхіальної прохідності після відміни стероїдів

E Розкид добових показників ПШВ більше 20%

9 Перевжний шлях введення препаратів при проведенні базисної терапії БА:

10 Хворому 6 років із середньоважким перебігом БА Ви рекомендуєте:

A Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів

B Базисну терапію не проводити

C Планове призначення В2-агоністів короткої дії

D Планове призначення пролонгованих теофіллінів

E Планове призначення пролонгованих в2-агоністів

11 У дитини, що користується кишеньковим інгалятором, з’явилися: хрипкий голос, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:

A Інгаляційних кортикостероїдів

B Пролонгованих В2-агоністів

C Антилейкотриєнових препаратів

12 У дитини 1 року при призначенні інгаляційних кортикостероїдів Ви порекомендуєте обов’язково використовувати:

13 У дитини 5 років із тяжким приступом БА для інгаляційного введення препаратів з бронхолітичним ефектом Ви використаєте:

C Кишеньковий інгалятор типу pMDI

14 При приступі БА не треба використовувати все, окрім:

A Антигистаминные препараты

E В2-агоністи короткої дії

15 Побічні ефекти В2- агоністів короткої дії все, окрім:

A Тремора скелетних м’язів

B Збуждення, занепокоєння, підвищення рухової активності

16 Удітей висока доза беклометазону становить:

17 Здатністю стабілізувати мембрани мастоцитів володіють, окрім:

18 До базисної терапії БА відноситься все, окрім:

B Специфічна вакцинація алергенами

19 Терапевтичний ефект інгаляційних стероїдів развивається через:

20 Дитині 7 років із тяжким приступом БА, неефективністю бронхолітичної терапії протягом 2 годин, що мешкають у несприятливих побутових умовах, показано:

A Госпітализація до стаціонару

B Посилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків

C Підключити інгаляційні стероїди

D Введення препаратів теофілліну в/в

21 Оберіть стартовий препарат для купірування вперше виникнувшого легкого приступа ядухи у дитини 10 років:

А В2-агоніст короткої дії «Сальбутамол» інгаляціно

Г Інгаляційний глюкокортикостероїд «Фліксотид»

БА лікування вар 1

Підсумковий тестовий контроль:

1 Хворий Д., 13 років, страждає на екзогенну бронхіальну астму легкого ступеня та харчову алергію . При диспансерному спостереженні треба рекомендувати:

A. Заборонити заняття в спортивних секціях

B. Рекомендувати зміну місця проживання

C. Заборонити вживання алергізуючих продукти харчування

D. Заборонити саноторне лікування

2 Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою легкий перебіг. У теперішній час — ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільне рекомендувати дитині?

C. Антигістамінні препарати

D. Гистаглобулін, аллергоглобулін

3 Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою середньої тяжкості. У сьогодення — ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільно рекомендувати дитині?

C Антигістамінні препарати

D Гистаглобулін, аллергоглобулін

4 У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази в тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?

5 При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Оборотність бронхіальної обструкції:

E Результат недостовірний

6 Хворому 6 років з среднетяжкою течією БА Ви рекомендуєте після гострого нападу астму:

A Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів

B Базисну терапію не проводити

C Планове призначення В2-агонистов короткої дії

D Планове призначення пролонгованих теофіллінів

E Планове призначення пролонгованих В2-агонистов

7 У дитини, що користується кишеньковим інгалятором, з’явилися: осипла голосу, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:

A Інгаляційних кортикостероїдів

B Пролонгованих В2-агонистов

C Антілейкотрієнових препаратів

8 Дитині 7 років з важким нападом БА, неефективністю бронхолітичної терапії в перебігу 2 годин, що живе в несприятливих побутових умовах, показано:

A Госпитализация у стаціонар

B Підсилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків

C Подключить інгаляційні стероїди

D Введение препаратів еуфілліну в/в

9 Хлопчик 9 років скаржиться на періодично виникаючі приступи утрудненого свистячого дихання, сухого кашлю при контакті з кішкою. Такий стан має розвиток 2-3 рази на рік, триває від декількох хвилин до 1,5-2 годин. Приступ проходить самостійно. Який ступінь тяжкості бронхіальної астми у дитини.

10 Дитина хворіє на бронхіальну астму. У ночі на тлі ГРВІ у дитини виник напад дихавиці. Які медикаменти є препаратамі першого вибору для зняття нападу?

11 4-річний хлопчик страждає на бронхіальну астму, атопічну форму, важкий персистуючий перебіг, період загострення.ПСВ 50% Який найраціональніший варіант терапії?

A. Кортикостероїди (топічні) + b2-агоністи короткої дії (за потребою)

B. Кортикостероїди (топічні)

C. Кортикостероїди (системні) + b2-агонисти короткої дії , теофіллин внутрішньовенно

D. b2-агоніст пролонгований

E. Кортикостероїди в табетках

12 У 13-річної дитини нечасті приступи ядухи ( до 8 разів на рік), які знімаються інгаляційними бронхолітичними препаратами. Встановлено діагноз – бронхіальна астма, легкий перебіг. Які препарати слід призначити в якості тривалої базисної терапії

B. Інгаляційні кортикостероїди

C. Антигістамінні препарати

13 Дитина 7 років хворіє на бронхіальну астму. Діагнастовано напад ядухи. З який препаратів ви почнете лікування?

A. Інгаляційні адреноміметики

E. Антигістамінні препарати

14 Дитина 3 років хворіє на бронхіальну астму. Яке обстеження необхідно провести для встановлення етіологічного чинника хвороби?

B. Рівень циркулюючих імунних комплексів

E. Обстеження на гельмінти

15 У дитини 10 років після контакту з кішкою виник напад утрудненого свистячого дихання, здуття грудної клітини, сухий кашель. Скільки інгаляцій сальбутамолу можна вжити протягом першої години розвитку цього стану?

16 У дівчинки 14 років після прогулянки у парку виник напад утрудненого свистячого дихання, здуття грудної клітини, сухий кашель. Який препарат недоцільно використовувати для надання допомоги дитині?

17 Дитина 7 років знаходиться у відділенні інтенсивної терапії першу добу з приводу астматичного статусу. Який препарат недоцільно використовувати для надання невідкладної допомоги дитині?

18 Хлопчик 4 років страждає на бронхіальну астму. На тлі ГРВІ виник напад ядухи, ефект від призначення інгаляційних бронхолітиків незадовільний. Яка одноразова доза еуфіліну для внутрішньовенного капельного введення може бути використана для надання допомоги дитині?

19 У 6- річної дівчинки з бронхіальною астмою I-шої ступені тяжкості після перенесеної ГРВІ, під час фізичного навантаження з’являється нечастий кашель, експіраторна задишка. Показники пікфлуометрії зменшились на 20 %. Обгрунтуйте,. якому препарату Ви віддасте перевагу для попередження приступу астми навантаження ?

20 Хлопчик 12 років скаржиться на сухий кашель, задишку. Хворіє протягом одного року. Напади задухи короткочасні, 1-2 рази за місяць. Об’єктивно: дитина неспокійна, шкіра бліда, ціаноз носогубного трикутника, задишка експіраторного типу, ЧД 48 за хвилину. Над легенями перкуторний звук з коробочним відтінком, аускультативно дихання послаблене, сухі свистячі хрипи з обох боків. Об’єм форсованого видиху (ОФВ) 80 % від належного. Обгрунтуйте необхідний препарат

21 Визначить дози топічних стероїдів в перерахунку на беклометазона діпропіонат, які використовуються в лікуванні дітей з бронхіальною астмою при середньоважкому її плині.

22 До приймального відділення доставлен хлопчик 12 років, хворий на важку бронхіальну астму, у якого протягом 36 годин не купується приступ задухи, не зважаючи на шестикратне застосування сальбутамолу. Що треба провести дитині поряд з оксигенотерапією?

E. інгаляцію фізіолог. розчину

23 У 5 — річного хлопчика після гри з кішкою через півгодини з’явилось свербіння шкіри, набряк та ділянки висипу з локалізацією на обличчі, верхніх кінцівках, груді, животі, спині, почав наростати набряк губ, язика, утруднення дихання. Призначення препаратів якої групи буде найбільш ефективним у даному випадку.

A. Антигістамінні препарати

24 У хворого розвинулася клінічна картина анафілактичного шоку на введення алергенів кліщів домашнього пилу під час алергообстеження. Ваша тактика надання невідкладної допомоги.

A. Адреналін, пеніцілліназа, глюкокортикоїди, антигістамінні препарати

B. Адреналін, антигістамінні препарати.

C. Антигістамінні препарати.

E. Глюкокортикоїди, антигістамінні препарати

25 Дитина 9 р. Хворіє протягом двох років на бронхіальну астму, атопічну форму, з важким перебігом. Отримувала фліксотид інгаляційно протягом 2 міс Раптово припинено приймання препарату. При надходженні до стаціонару скаржиться на задишку, відчуття стиснення у грудях, малопродуктивний кашель.Дома приймала сальбутамол інгаляційно 6 разів на добу. Через добу у дитини розвинувся асматичний стан. Який препарат слід призначити першочергово?

A. Розчин преднізолону внутрішньовенно

B. Розчин еуфіліну внутрішньовенно

C. Зволожений кисень інгаляційно.

D. Розчин амброксолу внутрішньовенно

E. Розчин гідрокарбонату натрію внутрішньовенно

26 Дівчинка, 12 років, страждає на бронхіальну астму протягом 5 років. Отримує інгаляціїні глюкокортикоїди. Хвороба загострилася 3 доби тому. Протягом останьої ночі 10 разів користувалася “Вентолін”. Об’єктивно: стан тяжкий, шкірні покрови бліді, акроціаноз, значна експіраторна задишка, сухий постійний кашель. Грудна клітка вздута, дихання послаблене, незначні сухі хрипи. ПШВ провести неможливо. Оберіть оптимальну терапію.

A. Еуфілін в/в, 2,4\% р-н, 6 мг/кг + преднізолон в/в,2 мг/кг

B. Еуфілін в/в, 2,4\% р-н, 6 мг/кг + ?2-агоністи.

C. Штучна вентіляція легенів.

D. Еуфілін 2,4 \%р-н 2 – 4мг/кг в/в і6 мг/кг в/м.

E. Адреналін п/ш, 0,1\% р-н, 0,01 мг/кг + еуфілін в/м, 2,4\% р-н, 2 –6 мг/кг

27 У хлопчика 10 років бронхіальна астма, атопічна форма, легкий перебіг, персистуючий перебіг, період загострення. Який варіант терапії найбільш раціональний?

A. Кромоглікат + b-2-агонисти короткої дії (на вимогу)

B. Кортикостероїди (інгаляційні)

C. Кортикостероїди (інгаляційні) + b-2-агонисти короткої дії (на вимогу)

D. b-2-агонист пролонгований

E. Кортикостероїд в таблетках

28 Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою легкий перебіг. У теперішній час — ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільне рекомендувати дитині?

C. Антигістамінні препарати

D. Гистаглобулін, аллергоглобулін

29 Дівчинка пубертатного віку протягом останніх трьох років страждає бронхіальною астмою середньої тяжкості. У сьогодення — ремісія. Направлена для проведення специфічної імунотерапії. Що доцільно рекомендувати дитині?

C Антигістамінні препарати

D Гистаглобулін, аллергоглобулін

30 У дитини з БА напади задухи 3-4 рази на місяць, нічні напади 2-3 рази в тиждень, добові коливання ПСВ 20-30%, фізичний розвиток не порушений. Який перебіг хвороби ви припускаєте?

31 При проведенні пацієнтові 10 років бронхолітичного тесту прохідність дихальних шляхів покращала на 35%. Оборотність бронхіальної обструкції:

E Результат недостовірний

32 Хворому 6 років з среднетяжкою течією БА Ви рекомендуєте після гострого нападу астму:

A Проведення базисної терапії з включенням інгаляційних кортикостероїдів

B Базисну терапію не проводити

C Планове призначення В2-агонистов короткої дії

D Планове призначення пролонгованих теофіллінів

E Планове призначення пролонгованих В2-агонистов

33 У дитини, що користується кишеньковим інгалятором, з’явилися: осипла голосу, кандидоз порожнини рота. Це ускладнення після прийому:

A Інгаляційних кортикостероїдів

B Пролонгованих В2-агонистов

C Антілейкотрієнових препаратів

34 Дитині 7 років з важким нападом БА, неефективністю бронхолітичної терапії в перебігу 2 годин, що живе в несприятливих побутових умовах, показано:

A Госпитализация у стаціонар

B Підсилити бронхолітичну терапію під контролем пікфлоуметрії і батьків

C Подключить інгаляційні стероїди

D Введение препаратів еуфілліну в/в

Атопічний дерматит

Початковий рівень

1 АД і АР спадковуються за:

C пов’язаним із Х хромосомою

D полігенним типом спадкування

E .не являються спадковою патологією

2 Для АД та АР характерні наступні імунні порушення:

A активація Т-h2, гіпер IgE-емія, еозинофілія

B активація Т-h1, гіпер IgG емія, нейтрофільоз

C активація Т-супресорів, гіпер IgAемія, моноцитоз

D пригноблення Т-h, гіпер IgM емія, нейтрофільоз

E підвищення g-інтерферону, TNF, моноцитоз

3 . Для Т-h2 характерним є насупний цитокіновий профіль

E серотонін, еозинофільний нейротоксин, брадикінін

4 У розвитку АД та АР відіграють роль всі фактори, крім:

B підвищене антигенне навантаження

5 До триггерів при АД та АР відносяться всі, окрім:

C подразнювальні речовини ( парфумерія, миючі, фарбники)

D контакт із хворими на АД та АР

6 Для АД у віці від 0 до 2 років характерно все, окрім:

A ерітема, везікули, мокнуття, серозні шкірочки.

B симетричний висип на обличчі, волосяній частині голови.

C спонгіоз (внутрішньоклітинний набряк), свербіж.

D ліхенефікація, екскоріації, стійкий білий дермографізм.

E ураження складок шкіри перевжно згинальних поверхнів.

7 Для АД з 2 до 11-12 років характерно все, окрім:

A сухість шкіри, лущення, дисхромія.

B ураження згинальних поверхнів з інфільтрацією шкіри, тильної поверхні долонів.

C виражений свербіж, екскоріації.

D мокнуття, серозні шкірочки на обличчі.

8 До великих критеріїв АД відносяться всі, окрім:

B типова морфологія і локалізація уражень.

E хронічний рецедивуюий перебіг

9 До додаткових критеріїв АД відносяться всі, окрім:

B .фолікулярний гіперкератоз.

D гіперлінеарність долонів і ступнів.

E підвищений рівень загального і специфічного IgE

10. Для АД з провідною харчовою алергією характерне все, окрім:

A св’язок кожного процесу із вживанням певних харчових продуктів.

B пізня маніфестація (у віці після 5-7 років).

C позитивні тести з харчовими алергенами

D виражений ефект від елімінаційної дієти.

E підвищений рівень специфічного IgE

11. Для АД з перважно кліщевою сенсибілізацією характерне все, окрім:

A загострення спостерігаються протягом всього року.

B позитивний ефект від елімінаційної дієти.

C . характерний тяжий, рецедивуючий перебіг.

D . позитивні шкірні тести з алергенами Dormatophagoides і наявність специфічних IgE.

E позитивний ефект від частих вологих прибирань, елімінації, збірників пилу

12. При грибковій сенсибілізації АД характеризується всім, окрім:

A загострення шкірного процесу при вживанні кисломолочних та квшених продуктів.

B . загострення шкірного процесу в сухих помешканнях і весною та влітку

C загострення при призначенні антибіотиків.

D ефективні лише елімінаційні заходи.

E ефект від лікування стероїдами

13. По системі SCORAD оцінюються наступні симптоми, окрім:

D. іхтіоз, анулярна ерітема.

14. Основними напрямками лікуванняя АД є всі, окрім:

A. дієтотерапія і елімінаційні заходи.

B. .антигістаміні препарати.

15. В гостру фазу запалення використовують все, окрім:

A. .антигістамінні 2 покоління.

B. мазьові форми глюкокортикоїдів.

C. примочки із настоянки кори дубу, 1% розчин таніну, риванолу, фарбники.

D. системные ГКС при отсутствии эффекта.

16. У період хронічної фази запалення використовують все, окрім:

A. антигістамінні 2 покоління.

C. препарати, що містять поліненасичені жирні кислоти.

17. До антигістамінних 2 покоління відносяться всі, окрім:

18. Антигістамінные 1 покоління можуть викликати побічні ефекти, окрім:

A. стимуляція апетиту, тремор, тахікардію.

B. імпотенцію, затримку сечі, сухість слизових.

C. психози, сонливість, зміну інтелекту.

D. брадикардію, пригнічення апетиту, астигматизм.

E. закрепи, депресію, зміни інтелекту

19. При ускладненнях АД бактеріальною інфекцією препаратом вибору являється:

20 Алергеном може бути речовина:

B. Білкової природи з ОММ 50 000

21. Основну роль в імунних процесах грає:

A. Система кроветворних органів

C. Червоний кістковий мозок

D. Плазматичні клітки під слизовими оболонками

23. При гіперчутливості, уповільненого типу антигени взаємодіють з:

C. Т- лімфоцитами (хелпери, супрессори)

24.Що сприяє дегрануляції тучних кліток і визвільненню хімічних медіаторов алергичних реакцій.

A. Попадание алергена на шкіру

B. Взаємодія JgM і алергена

C. Утворення зв’язків між JgE-ant, фіксованим на тучних клітках і специфічним ang.

25. Кількість еозинофілів в крові повинно бути, %

26. Специфічна гіпосенсібілізація це-

B. Вступ гістоглобуліну за схемою

C. Вступ причинно-значущого алергена за схемою

27. Препарати, що перешкоджають звільненню гистамина:

28. Облігатними алергенами є всі, окрім

29. Для атопічного дерматита характерний зуд шкіри:

30. Проявами атопічного дерматита у дітей раннього віку є всі, окрім

A. еритематозні плями на щоках

B. Підвищена вологість шкіри

C. Корочки, вузликові висипи на шиї, п’ястуках, розгинальних поверхнях, кінцівках.

B. Шкіру ладоні, черева, стоп

C. Тільки волосисту частину голови

D. Тільки розгинальні поверхні кінцівок

32. Показанням до призначення антибіотиків при атопичному дерматиті є:

B. Захворювання дитини ГРВІ

C. Інфікування атопічного дерматита

33. Яку мазь, що містить глюкокортікоїди, ви призначите дитині на шкіру при погострені атопічного дерматита:

34. Який препарат бажано призначити для профілактики погострення атопічного дерматиту

35. Які вітаміни покращують стан шкіри

36. Який імуноглобулін грає провідну роль в розвитку алергічної реакції:

37. Що містить у собі поняття “алергічний салют”, окрім:

38. Алерготестування проводиться не раніше ніж:

A. через тиждень після загострення;

B. через 3 місяця після загострення;

C. через I місяць після загострення

39. Дитина 5 років знаходиться у відділенні інтенсивної терапії другу добу з приводу синдрому Лайєла. Дайте характеристику клініко-морфологічним проявам цього захворювання:

A. Багатофомна бульозна еритема

B. Бульозний епідермальний некроліз

C. Папульозна токсикодермія

D. Ексфоліативний дерматит

E. Гостра фебрильна пухирчатка

40. Дитина 7 років знаходиться у відділенні інтенсивної терапії другу добу з приводу синдрому Лайєла. Який стан може спричинити смерть цієї дитини?

A. Водно-електролітні порушення

C. Шлунково-кишечна кровотеча

D. Інтоксикація та ниркова недостатність

41. Після вживання цитрусових к дитини 8 років виникла клініка набряку Квінке. Які з перерахованих препаратів не використовуються для надання допомоги при цьому стані?

42. Дитина 6 років надходить до стаціонару зі скаргами на виникнення приблизно 2 години назад почервоніння та набряку обличчя та тулуба з подальшим прогресуючим формуванням пухирів. Який з препаратів не показаний для надання невідкладної допомоги?

43Дівчинка Д, 9лет, знаходиться на лікуванні в стаціонарі з приводу загострення атопичного дерматиту. Під час вступу пред’являла скарги на дуже інтенсивне свербіння області ліктьових і колінних згинів, бічних поверхонь шиї. Об’єктивно: на вказаних ділянках відмічаються екскоріації, вогнища ліхеніфікації і інфільтрації шкіри на гиперемійованому фоні. З анамнезу відомо, що подібні епізоди були і раніше, пов’язані з прийомом в їжу яєць і шоколаду. Загальний IgE – 233 ОД/мл. Визначте найбільш раціональний об’єм терапії, необхідний дитині.

A. дієтотерапія, антигістамінні препарати, фізіолікування в період ремісії

B. дієтотерапія, антигістамінні препарати, топічні стероїди, кромони, фізиолікування в період ремісії

C. дієтотерапія, антигістамінні препарати, топічні стероїди, системні стероїди, кромони, гепатопротектори

D. антигістамінні препарати, системні стероїди, гепатопротектори, фізіолікування в період ремісії

E. дієтотерапія, антигістамінні препарати, системні ГКС, фізіолікування в період ремісії

Дата добавления: 2016-07-29 ; просмотров: 391 | Нарушение авторских прав

источник